«ВІДГУКИ ДУШІ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ»

Справжнє ім’я поетеси і вчительки – Марія Омелянівна Ланерт-Домбровська.

      Народилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого. Любила красиву природу Прикарпаття, мабуть через це й назвала себе «Підгірянка». В 13 років вона вперше почала писати вірші. 40 років працювала шкільною вчителькою та займалася улюбленою справою – поезією.

    Майбутня поетеса Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська народилася в звичайній селянській родині. У сім’ї було п’ятеро дітей.

Її дідусь був священником. Саме він навчив Марійку читати і писати. Його домашня бібліотека стала справжнім “університетом” в її житті.

    З дитинства мріяла стати вчителькою. Але батьки не могли оплатити її навчання. Дівчина вчилася самостійно – екстерном закінчила 8 класів, а потім екстерном закінчила  жіночу вчительську семінарію у Львові.

Головною метою вчителька-поет визначила: «Навчити, як зло оминати, а добро чинити»

    У 25 років у Львові Марійка познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – учителем Августином Домбровським. Невдовзі вони повінчалися. У них народилися три сини та донька.    

      Під час війни Марія з дітьми знаходилася в австрійському таборі в містечку Гмюнд. Про пережите жахіття вона розповіла в поемі “Мати-страдниця”. 

Марійка була закохана в природу.

 Уважно прислуховувалася до
 гомону Черемоша та Прута.

    40 років життя Марійка Підгірянка вчителювала в різних селах і містечках Прикарпаття, Закарпаття, Львівщини й Австрії. Вона розповідала учням цікаві казки, співала разом з ними щедрівки, колядки, пісні, а діти душею горнулися до неї.

Твори Марійки Підгірянки

ввійшли у навчальні програми початкових класів, друкуються у колективних збірниках, антологіях, дитячих журналах. Вони дістали високу оцінку письменників, літературознавців. Видатний український поет Максим Рильський писав: “Марійка Підгірянка – справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса”.

У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з'являлися лише в журналах. Потім у видавництвах Львова та Києва вийшли друком маленькі збірки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ранкові зустрічі», «Розповім вам байку».

2009 року син поетеси Маркіян Домбровський профінансував видання найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2009). 

        Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат На схилі літ Марійка Підгірянка багато писала для внуків. Вона складала для них лічилки, загадки, вірші, а підписувалася «бабця Клапця» .

        18 травня 1963р. яскрава зоря Марійки Підгірянки згасла. Її провели в останню путь на Личаківський цвинтар, що у Львові.

       

Вшанування пам’яті

    У місті Тлумач від 1991 року діє Музей-кімната Марійки Підгірянки.

    На батьківщині поетеси, у селі Білі Ослави від 1996 року діє музей Марійки Підгірянки, яким опікується науковий працівник музею, лауреат премії її імені Василь Левицький.

Ім'я Марійки Підгірянки від 1991 року носить Івано-Франківський театр ляльок.

Івано-Франківське обласне товариство української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта» у 1991 році заснувало премію імені Марічки Підгірянки в галузі літератури і мистецтва.