Найдавніші книги-ювіляри

965 років від початку переписування (1056) зі староболгар­ського оригіналу Євангелія дияконом Григорієм для новго­родського посадника Остромира - «Остромирове Євангеліє», що є однією з найдавніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції. Містить вибрані єван­гельські читання для неділі й свят, є важливим джерелом для вивчення давньослов'янської і давньоруської мов. Завер­шено переписування в 1057 р. Нині зберігається в Російській національній бібліотеці (м. Санкт-Петербург).

  

945 років від створення «Ізборника Святослава» (1076) - пам'ятка давньоруської книжності,

один із найдавніших у Київській Русі рукописних збірників літературних творів морально-етичного характеру, укладений дияконом Іоанном у Києві для князя Свя­тослава Ярославича на основі рукописів бібліотеки Софійського собору. Тексти збірника містять настано­ви християнського життя, матеріали з граматики, по­етики, риторики. Рукопис зберігається в Російській національній бібліотеці (м. Санкт-Петербург).

915 років від того часу, як князь Володимир Мономах уклав перший дидактично-художній твір Київської Русі «Повчання дітям». Відомості про цю працю Мономаха науковці вперше знайшли у Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ», датованому 1377 роком.

У «Повчанні дітям» автор дає настанови своїм дітям та усім нащадкам Київської Русі: вчить їх бути розумними, хоробрими, гуманними, чуйними до людей, відстоювати інтереси Батьківщини, захищати її від ворогів, трудити­ся, поважати старших і жінок, жаліти дітей, сиріт, по­ширювати у країні освіту, сприяти доброчинності.

620 років від переписування (1401) ченцем Станісла­вом Граматиком у Нелабському

замку (селище Короле­во, Закарпаття) Євангелія («Королевське Євангеліє»). Замовником книги був дворянин Іштван (Степан) Вінц. Євангеліє написано церковнослов'янською мо­вою зі значною кількістю українських живорозмовних рис (близько сімнадцяти). Нині рукопис зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї в Ужгороді.

460 років від написання на Волині «Пересопницького Євангелія» (1561) - першого з відомих перекладів Святого Письма староукраїнською мо­вою з церковнослов'янської мови болгарської ре­дакції. Над рукописом працювали чернець Григо­рій, писець Михайло Василієвич та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Роботу над перекладом розпочато в 1556 р. в Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці, продовжено та закінчено – у Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці. Книга стала символом української державності, на ній присягають президенти України. Нині пам'ятка зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

440 років від першого повного видання (1581) «Острозької Біблії»,

надрукованої староукраїнською мовою в Острозькій друкарні Іваном Федоровим на кошти К. К. Острозького. Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ'я і є визначною пам'яткою книгодру­кування в Україні.

375 років від виходу друком (1646) пам'ятки української культури XVII ст. «Перло многоцен­ное» - збірки прозових і віршованих творів релі-I гійно-моральної тематики богословського, моли­товного і педагогічного призначення. Написана і видана вченим-богословом і педагогом Кирилом Ставровецьким.

360 років від виходу у світ (1661) першого дру­кованого видання церковнослов'янською

мовою «Києво-Печерського патерика» - пам'ятки східно­слов'янської житійної літератури, збірника тво­рів реальної та легендарної історії Києво-Печер­ського монастиря, оповідань про діяльність його засновників Антонія й Феодосія, їхніх учнів і послідовників та головну святиню монастиря -соборну церкву Успіння Богородиці. Патерик спра­вив істотний вплив на розвиток української літе­ратури та мистецтва (агіографії, культової поезії, іконописання, графіки тощо).

За матеріалами Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О.Сухомлинського, м. Київ

      Як привчити дитину до читання.

     Сьогодні діти змінилися. Вони до безтями люблять телевізор і комп’ютерні ігри і їм важко

зрозуміти, навіщо ж все теки читати книги.

  Світ вражає нова проблема. Вона називається неонеписьменністю. Ця проблема визначається як «уміння читати, але незацікавленість у ньому». На читання, що колись вважалось приємним проведенням часу, нині діти часто дивляться як на небажане, неприємне завдання.

     Що сталося з читанням? За останні десятиріччя читання втратило популярність через засоби масової інформації, що полонять людську увагу.

      Тому найголовніші завдання батьків: 1). Навчити дітей насолоджуватись читанням, щоб «примусове зробити бажаним», «обов’язкове – потребою душі», перетворити читання на захоплення. 2). Формувати у дітей потребу в читанні, усвідомлення цінності книги, її особливого місця в інформаційному суспільстві. Культура працювати з книгою закладається саме у сім'ї.

     Прищепити дитині смак до читання – найвищий подарунок, який ми можемо їй зробити. Адже якщо діти не читають, то у них погано розвинена мова, вони не здатні зрозуміти прочитане і розповісти це своїми словами, з великою напругою оволодівають грамотністю. Читання стимулює уяву, виховує терпіння, поліпшує пам'ять.

    Як же пробудити і підтримати інтерес до книжки у дітей, як привчити їх до читання?

                                                     

                                                                   2.

               Пропонуємо деякі поради батькам щодо цього:

• Намагайтеся, щоб читання було потребою дитини. Нехай ваша дитина бачить і вас читаючими. Тримайте вдома свою бібліотеку.
• Дайте дитині подивитися книгу, яку ви читаєте.
• Вибирайте своїй дитині книги за її індивідуальними потребами.
• Піклуйтеся, щоб в дитячі руки потрапляли тільки цікаві твори.
• Познайомте дитину з дитячою бібліотекою. Регулярно відвідуйте її, вибирайте книжки разом, але й дозволяйте дитині робити це самій.
• Не примушуйте дитину читати насильно.
• Більше читайте дитині, читайте з раннього віку, обговорюйте прочитане.
• Даруйте книжки.
• Передплатіть хороший дитячий журнал або познайомтеся з ним в бібліотеці.
• Відведіть дитині полицю чи шухляду для найулюбленіших видань.
• Беріть книжку в подорож.
• Зацікавте дитину яким-небудь видом діяльності, котра потребує читання.
• Організуйте екскурсію в зоопарк, цирк, музей, на виставку. Знайдіть книги, які з цим пов’язані.
• Розповідайте про книжки, які читали в дитинстві.  

                                                            3.

                                                Пам’ятайте!

             Читаючи, ваша дитина виросте розумною, освіченою і духовно   багатою людиною.

               Книга розвине мову і збільшить запас слів дитини, навчить висловлювати свої думки. Читання стимулює фантазію, заставляє нас мислити, пояснює життя,  позбавляє самотності.

            Дитяча книжка відкриває нам шлях у велику літературу.

Літературні  премії в Україні

Премії – один із шляхів «вийти в люди» для письменників, невідомих широкому загалу, та утвердитися і «примножити славу» для вже знаних.

В Україні щорічно вручається близько двох десятків премій, пов’язаних з літературною та письменницькою діяльністю.

Крім них, існують також щорічні літературні конкурси.

Національна премія України ім. Т.Шевченка.

Ця премія вважається найвищою відзнакою не лише за твори л-ри, а й мистецтва

загалом. Премію засновано ще в 1961р. перші лауреати-письменники П.Тичина і О.Гончар. З того часу Шевченківською премією було нагороджено більше 500 осіб та колективів.

Розмір Шевченківської премії на даний час – 130 тис. грн. Крім цього, лауреат отримує диплом і почесну медаль лауреата. Ця премія вважається найпрестижнішою державною відзнакою в Україні.

Літературна премія ім. Л.Українки

Ця премія заснована ще в 1971р. і її отримують дитячі твори. Свого часу нею були нагороджені Н.Забіла, Ю.Збанацький, П.Воронько, Г.Тютюнник, В.Нестайко і інші письменники. Таку ж премію отримують і художники, і кінематографісти з аніматорами. Переможці отримують 10 тис. грн. і дипломи.

Назвемо ще інші літературні премії в Україні: ім. О.Гончара, ім. М.Рильського, ім. П.Тичини, ім. П.Куліша, братів Лепких, ім. С.Руданського, ім. В.Стуса, ім. О.Олеся, ім. М.Гоголя (нею нагороджуються укр. російськомовні письменники), ім. Г.Сковороди, В.Сосюри, ім. Н.Забіли і ін.

Серед конкурсів дуже популярний «Коронація слова». Конкурс відкрив таких відомих на сьогодні письменників, як Василь Шкляр, Ірен Роздобудько; у нас в Івано-Франківську – Марія Вайно.

Література:

Маслов О. Літературні премії в Україні, або як письменнику вийти в люди / О.Маслов // Друг читача. – 2010. – №8.

Бриних М. ЗАТ «Українські літературні премії» /М.Бриних //Дніпро. – 2010. – №6-8. – с.84-85.

Як правильно конспектувати

Читання – одне з найголовніших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно. Серед усіх джерел інформації книга завжди буде займати чільне місце. Так само не перестане,  мабуть, людина читати газети і журнали.

Завдання, які повинні бути розв’язані під час читання:

-         зрозуміти і засвоїти прочитаний матеріал;

-         продумати прочитане;

-         зробити з прочитаного потрібні для пам’яті помітки, виписки, за потреби скласти план (тези, конспект).

Як конспектувати книжку, статтю.

Конспект – це стислий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними відомостями тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.

Види конспектів:

а) текстуальний: основні положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами;

б) вільний – це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами;

в) змішаний – найчастіше використовуваний вид, при якому вільний переказ змісту поєднується із цитуванням.

Правила конспектування.

1.     Запиши автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш. Виділи  їх більшим шрифтом.

2.     Під час конспектування статті запиши, в якому журналі, збірнику або в якій газеті її вміщено.  

3.     Складай конспект після того, як продумав план тексту.

4.     Записуй, тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

5.     Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй схеми, таблиці.

6.     Для зручності користування конспектом підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.

7.     Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.

8.     Роби помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цього умовні позначки, а також подані нижче:

а) знак оклику на полях – дуже добре;

б) знак питання – здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.

9. Вчися конспектувати відразу начисто.

Як складати план, тези і конспекти.

1.     прочитати текст, визначити його тему та основну думку.

2.     поділити текст на логіко-смислові частини.

3.     дібравши заголовок до кожної частини, матимемо план тексту.

4.     поставити до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: «Про що йдеться в цій частині?».

5.     Знайти в тексті відповідь. Записати її стисло словами автора, матимемо тези.

6.      доповнити тези конкретним матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо конспект.

7.     склавши план, тези чи конспект, записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в якому вона надрукована.

8.      Виділяти в конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлювати їх один від одного. Після кожної закінченої частини – інтервал (сюди можна виписати нові замітки).  

Книга корисна, коли її читають.

Як написати реферат

Реферат (від лат.Refero – доповідаю, повідомляю) – стислий письмовий або усний публічний виклад змісту праці, що стосується певної проблеми, теми чи літературного твору. Іншими словами реферат – це шкільна наукова доповідь.

Часто юні читачі не розуміють значення слова «реферат» не знають, як підбирати літературу до нього, як його готувати.

Пропонуємо наші поради:

 1.     визначити тему

 2.     підібрати літературу:

   -         документи, першоджерела;

   -         монографії, довідники, збірники;

   -         газети та журнальні матеріали.

 3.     ґрунтовно вивчити літературу.

 4.     скласти первісний варіант плану майбутнього реферату.

 5.     виділити основні питання.

 6.     систематизувати опрацьований матеріал

 7.     остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов’язково включити в план актуальність теми і її значення.

 8.     написати реферат

 9.     в кінці реферату слід подати використаної літератури (автор, назва, видавництво).

А тепер про деякі деталі.

Робота над планом реферату суттєво відрізняється від складання плану переказу чи твору.

У рефераті ми переказуємо не свої, а чужі думки, опубліковані в різних виданнях. Реферат готується переважно за кількома джерелами. В цих текстах має бути матеріал, що відповідає темі доповіді, хоча реферат може готуватися і за одним джерелом. Звідки ви берете те, що на вашу думку найголовніше, і в доступній формі викладаєте перед однокласниками, тобто прореферуєте книгу. У рефераті узагальнюють чужі думки. Отже, перший етап його підготовки – знайомство з літературою.

У школі тему реферату дає звичайно вчитель. Він часто зазначає, яку літературу слід опрацювати при підготовці. А ні – перегляньте картки предметних каталогів бібліотеки за визначеними вами рубриками. Якщо в бібліотеці ведеться систематичний каталог, довідайтесь у бібліотекаря, під якою рубрикою вам треба шукати свою тему. Також звертайтесь до систематичної картотеки статтей.

У роботі з літературою можна піти різними шляхами. Наприклад, з дібраних статтей, брошур, книг робляться виписки, які стосуються теми реферату. Виписки ґрунтуються за змістом. Після цього треба визначити основну думку кожної групи виписок – і чернетка плану готова. Інший шлях: складаємо план опрацьованих статтей, розділів книг тощо. На основі цих планів формуємо план нашого реферату відповідно до його теми.

План можна скласти й по-іншому.

При написанні реферату проявляється і ваша творчість.

1.     ви не просто опрацювали матеріал, а глибоко осмислили його, визначили головне і другорядне.

2.     основні положення кількох джерел ви узагальнили

3.     виклад матеріалу ви робите доступним для товаришів

4.     порівнявши погляди різних авторів, ви можете висловити і власну думку, аргументувати її.

Пам’ятайте, що основна мета учнівського реферату – передача певної інформації така, щоб її зрозуміли і засвоїли інші. А для цього скористайтеся нашими порадами.