Найдавніші книги-ювіляри

965 років від початку переписування (1056) зі староболгар­ського оригіналу Євангелія дияконом Григорієм для новго­родського посадника Остромира - «Остромирове Євангеліє», що є однією з найдавніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції. Містить вибрані єван­гельські читання для неділі й свят, є важливим джерелом для вивчення давньослов'янської і давньоруської мов. Завер­шено переписування в 1057 р. Нині зберігається в Російській національній бібліотеці (м. Санкт-Петербург).

  

945 років від створення «Ізборника Святослава» (1076) - пам'ятка давньоруської книжності,

один із найдавніших у Київській Русі рукописних збірників літературних творів морально-етичного характеру, укладений дияконом Іоанном у Києві для князя Свя­тослава Ярославича на основі рукописів бібліотеки Софійського собору. Тексти збірника містять настано­ви християнського життя, матеріали з граматики, по­етики, риторики. Рукопис зберігається в Російській національній бібліотеці (м. Санкт-Петербург).

915 років від того часу, як князь Володимир Мономах уклав перший дидактично-художній твір Київської Русі «Повчання дітям». Відомості про цю працю Мономаха науковці вперше знайшли у Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ», датованому 1377 роком.

У «Повчанні дітям» автор дає настанови своїм дітям та усім нащадкам Київської Русі: вчить їх бути розумними, хоробрими, гуманними, чуйними до людей, відстоювати інтереси Батьківщини, захищати її від ворогів, трудити­ся, поважати старших і жінок, жаліти дітей, сиріт, по­ширювати у країні освіту, сприяти доброчинності.

620 років від переписування (1401) ченцем Станісла­вом Граматиком у Нелабському

замку (селище Короле­во, Закарпаття) Євангелія («Королевське Євангеліє»). Замовником книги був дворянин Іштван (Степан) Вінц. Євангеліє написано церковнослов'янською мо­вою зі значною кількістю українських живорозмовних рис (близько сімнадцяти). Нині рукопис зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї в Ужгороді.

460 років від написання на Волині «Пересопницького Євангелія» (1561) - першого з відомих перекладів Святого Письма староукраїнською мо­вою з церковнослов'янської мови болгарської ре­дакції. Над рукописом працювали чернець Григо­рій, писець Михайло Василієвич та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Роботу над перекладом розпочато в 1556 р. в Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці, продовжено та закінчено – у Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці. Книга стала символом української державності, на ній присягають президенти України. Нині пам'ятка зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

440 років від першого повного видання (1581) «Острозької Біблії»,

надрукованої староукраїнською мовою в Острозькій друкарні Іваном Федоровим на кошти К. К. Острозького. Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ'я і є визначною пам'яткою книгодру­кування в Україні.

375 років від виходу друком (1646) пам'ятки української культури XVII ст. «Перло многоцен­ное» - збірки прозових і віршованих творів релі-I гійно-моральної тематики богословського, моли­товного і педагогічного призначення. Написана і видана вченим-богословом і педагогом Кирилом Ставровецьким.

360 років від виходу у світ (1661) першого дру­кованого видання церковнослов'янською

мовою «Києво-Печерського патерика» - пам'ятки східно­слов'янської житійної літератури, збірника тво­рів реальної та легендарної історії Києво-Печер­ського монастиря, оповідань про діяльність його засновників Антонія й Феодосія, їхніх учнів і послідовників та головну святиню монастиря -соборну церкву Успіння Богородиці. Патерик спра­вив істотний вплив на розвиток української літе­ратури та мистецтва (агіографії, культової поезії, іконописання, графіки тощо).

За матеріалами Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О.Сухомлинського, м. Київ

      Як привчити дитину до читання.

     Сьогодні діти змінилися. Вони до безтями люблять телевізор і комп’ютерні ігри і їм важко

зрозуміти, навіщо ж все теки читати книги.

  Світ вражає нова проблема. Вона називається неонеписьменністю. Ця проблема визначається як «уміння читати, але незацікавленість у ньому». На читання, що колись вважалось приємним проведенням часу, нині діти часто дивляться як на небажане, неприємне завдання.

     Що сталося з читанням? За останні десятиріччя читання втратило популярність через засоби масової інформації, що полонять людську увагу.

      Тому найголовніші завдання батьків: 1). Навчити дітей насолоджуватись читанням, щоб «примусове зробити бажаним», «обов’язкове – потребою душі», перетворити читання на захоплення. 2). Формувати у дітей потребу в читанні, усвідомлення цінності книги, її особливого місця в інформаційному суспільстві. Культура працювати з книгою закладається саме у сім'ї.

     Прищепити дитині смак до читання – найвищий подарунок, який ми можемо їй зробити. Адже якщо діти не читають, то у них погано розвинена мова, вони не здатні зрозуміти прочитане і розповісти це своїми словами, з великою напругою оволодівають грамотністю. Читання стимулює уяву, виховує терпіння, поліпшує пам'ять.

    Як же пробудити і підтримати інтерес до книжки у дітей, як привчити їх до читання?

                                                     

                                                                   2.

               Пропонуємо деякі поради батькам щодо цього:

• Намагайтеся, щоб читання було потребою дитини. Нехай ваша дитина бачить і вас читаючими. Тримайте вдома свою бібліотеку.
• Дайте дитині подивитися книгу, яку ви читаєте.
• Вибирайте своїй дитині книги за її індивідуальними потребами.
• Піклуйтеся, щоб в дитячі руки потрапляли тільки цікаві твори.
• Познайомте дитину з дитячою бібліотекою. Регулярно відвідуйте її, вибирайте книжки разом, але й дозволяйте дитині робити це самій.
• Не примушуйте дитину читати насильно.
• Більше читайте дитині, читайте з раннього віку, обговорюйте прочитане.
• Даруйте книжки.
• Передплатіть хороший дитячий журнал або познайомтеся з ним в бібліотеці.
• Відведіть дитині полицю чи шухляду для найулюбленіших видань.
• Беріть книжку в подорож.
• Зацікавте дитину яким-небудь видом діяльності, котра потребує читання.
• Організуйте екскурсію в зоопарк, цирк, музей, на виставку. Знайдіть книги, які з цим пов’язані.
• Розповідайте про книжки, які читали в дитинстві.  

                                                            3.

                                                Пам’ятайте!

             Читаючи, ваша дитина виросте розумною, освіченою і духовно   багатою людиною.

               Книга розвине мову і збільшить запас слів дитини, навчить висловлювати свої думки. Читання стимулює фантазію, заставляє нас мислити, пояснює життя,  позбавляє самотності.

            Дитяча книжка відкриває нам шлях у велику літературу.

Літературні  премії в Україні

Премії – один із шляхів «вийти в люди» для письменників, невідомих широкому загалу, та утвердитися і «примножити славу» для вже знаних.

В Україні щорічно вручається близько двох десятків премій, пов’язаних з літературною та письменницькою діяльністю.

Крім них, існують також щорічні літературні конкурси.

Національна премія України ім. Т.Шевченка.

Ця премія вважається найвищою відзнакою не лише за твори л-ри, а й мистецтва

загалом. Премію засновано ще в 1961р. перші лауреати-письменники П.Тичина і О.Гончар. З того часу Шевченківською премією було нагороджено більше 500 осіб та колективів.

Розмір Шевченківської премії на даний час – 130 тис. грн. Крім цього, лауреат отримує диплом і почесну медаль лауреата. Ця премія вважається найпрестижнішою державною відзнакою в Україні.

Літературна премія ім. Л.Українки

Ця премія заснована ще в 1971р. і її отримують дитячі твори. Свого часу нею були нагороджені Н.Забіла, Ю.Збанацький, П.Воронько, Г.Тютюнник, В.Нестайко і інші письменники. Таку ж премію отримують і художники, і кінематографісти з аніматорами. Переможці отримують 10 тис. грн. і дипломи.

Назвемо ще інші літературні премії в Україні: ім. О.Гончара, ім. М.Рильського, ім. П.Тичини, ім. П.Куліша, братів Лепких, ім. С.Руданського, ім. В.Стуса, ім. О.Олеся, ім. М.Гоголя (нею нагороджуються укр. російськомовні письменники), ім. Г.Сковороди, В.Сосюри, ім. Н.Забіли і ін.

Серед конкурсів дуже популярний «Коронація слова». Конкурс відкрив таких відомих на сьогодні письменників, як Василь Шкляр, Ірен Роздобудько; у нас в Івано-Франківську – Марія Вайно.

Література:

Маслов О. Літературні премії в Україні, або як письменнику вийти в люди / О.Маслов // Друг читача. – 2010. – №8.

Бриних М. ЗАТ «Українські літературні премії» /М.Бриних //Дніпро. – 2010. – №6-8. – с.84-85.

Як правильно конспектувати

Читання – одне з найголовніших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно. Серед усіх джерел інформації книга завжди буде займати чільне місце. Так само не перестане,  мабуть, людина читати газети і журнали.

Завдання, які повинні бути розв’язані під час читання:

-         зрозуміти і засвоїти прочитаний матеріал;

-         продумати прочитане;

-         зробити з прочитаного потрібні для пам’яті помітки, виписки, за потреби скласти план (тези, конспект).

Як конспектувати книжку, статтю.

Конспект – це стислий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними відомостями тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.

Види конспектів:

а) текстуальний: основні положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами;

б) вільний – це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами;

в) змішаний – найчастіше використовуваний вид, при якому вільний переказ змісту поєднується із цитуванням.

Правила конспектування.

1.     Запиши автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш. Виділи  їх більшим шрифтом.

2.     Під час конспектування статті запиши, в якому журналі, збірнику або в якій газеті її вміщено.  

3.     Складай конспект після того, як продумав план тексту.

4.     Записуй, тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

5.     Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй схеми, таблиці.

6.     Для зручності користування конспектом підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.

7.     Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.

8.     Роби помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цього умовні позначки, а також подані нижче:

а) знак оклику на полях – дуже добре;

б) знак питання – здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.

9. Вчися конспектувати відразу начисто.

Як складати план, тези і конспекти.

1.     прочитати текст, визначити його тему та основну думку.

2.     поділити текст на логіко-смислові частини.

3.     дібравши заголовок до кожної частини, матимемо план тексту.

4.     поставити до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: «Про що йдеться в цій частині?».

5.     Знайти в тексті відповідь. Записати її стисло словами автора, матимемо тези.

6.      доповнити тези конкретним матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо конспект.

7.     склавши план, тези чи конспект, записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в якому вона надрукована.

8.      Виділяти в конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлювати їх один від одного. Після кожної закінченої частини – інтервал (сюди можна виписати нові замітки).  

Книга корисна, коли її читають.